Зубчик Віта Олександрівна
Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити.
Ткач уже через годину бачить плоди своїх турбот. Сталевар через кілька годин
радіє з вогненного потоку металу — це вершина його мрії; орач, сіяч, хлібороб
через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного на полі...
А вчителеві треба працювати роки і роки, щоб побачити предмет свого творіння;
буває минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти
замислив; нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя; ні в
якому ділі помилки і невдачі не приведуть до таких тяжких наслідків, як в
учительському. Учитель зобов'язаний перед суспільством, перед твоїми батьками
працювати тільки добре; кожна крихта твоєї людської краси — це його безсонні
ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя — так, учителеві часто
буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для
нього не самопожертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє щастя
особистого життя.
В. О. Сухомлинський